Неповнолітні правопорушники під час воєнного стану

У контексті війни часто йдеться про злочини проти дітей. Ці історії завжди найболючіші, позаяк вони про найбеззахисніших. Але війна впливає й на поведінку самих дітей: у нових обставинах неповнолітні діяти можуть інакше. Часом ця поведінка йде всупереч закону. Водночас воєнний стан диктує суворіші підходи до покарання, адже ті діяння, які раніше вважалися лише кримінальними проступками, зараз розглядаються вже як тяжкі злочини.

Неповнолітні та їхні правопорушення

Цьогоріч відбулося відносне зростання злочинності серед підлітків, а відтак – збільшення частки таких правопорушень в загальній структурі злочинності. Йдеться про дітей віком від 14 років. Адже саме з цього віку настає кримінальна відповідальність.

Найчастіше неповнолітні вчиняють кримінальні правопорушення проти власності: крадіжки або крадіжки, поєднані з проникненням у житло чи в інші локації.

Особливо пильними варто бути батькам дітей від 10 років. Саме в цей період для підлітків надважливо навчитися жити в “зграї”. І якщо ця спільнота впливатиме негативно, це може штовхати їх на шлях правопорушень.

При визначенні міри покарання неповнолітнім в суді керуються 15-им розділом Кримінального кодексу України. Його норми враховують вікові, соціально-психологічні та психофізичні особливості розвитку дітей, які вчинили злочини.

Наприклад, Шепетівський міськрайонний суд застосував до неповнолітнього примусовий захід виховного характеру – обмеження його перебування поза місцем проживання. Визначені конкретні години у вечірній та нічний час. Також можуть заборонити відвідувати певні місця без супроводу батьків або законних представників. Такі заходи щодо неповнолітнього тривають один рік. Але є виняткові випадки, коли підлітків затримують. Так відбувається, коли вони вчиняють тяжкі та особливо тяжкі злочини

Призначення покарання залежить і від того, чи правопорушення вчинене вперше. Якщо ж підліток переступає закон неодноразово, суд може звільнити його від покарання вже умовно з взяттям на облік в органі пробації (пробація – система наглядових та соціально-виховних заходів, які застосовуються за рішенням суду та не пов’язані з позбавленням волі. –Ред.)

НАПРИКЛАД .Регіональний центр призначав адвоката неповнолітньому, щодо якого відкрили одне кримінальне провадження і відбувалося досудове розслідування. А тим часом він учинив ще декілька діянь. І коли справа дійшла до суду, вона була із п’ятьма епізодами. Тоді вже застосовується кримінальна відповідальність. Вона може бути мінімальною. З об’єднанням статей можуть призначити три роки покарання у вигляді позбавлення волі”

Відновне правосуддя

Від 2019 року в Україні для неповнолітніх, які вчинили правопорушення вперше, діє пілотний проєкт відновного правосуддя. Він спрямований на те, щоб підлітки примирилися з потерпілим і до кримінальної відповідальності справа не дійшла.

Мета проекту з відновного правосуддя – зменшити кількість випадків притягнення до кримінальної відповідальності неповнолітніх осіб. А також – виявити причини, чому неповнолітні вчиняють те чи інше кримінальне правопорушення, та допомогти їм пройти етап ресоціалізації.

У цій програмі з дитиною працює медіатор і психолог. Медіатор – посередник між неповнолітнім, який вчинив правопорушення, і потерпілим. Цей фахівець шукає шляхи примирення та відшкодування збитків.

НАПРИКЛАД. На Хмельниччині завдяки проєкту та роботі медіатора уникнула відповідальності дівчина з багатодітної родини, яка спробувала викрасти спортивну кофту вартістю 600 гривень з магазину спортивного одягу. Зрештою дівчина змогла примиритися з власницею крамниці. Вдалося досягти порозуміння і між 16-річним підлітком та чоловіком, якому неповнолітній, відреагувавши на образу, наніс тілесні ушкодження середньої тяжкості.

“З цих досвідів – два успішних, коли обвинувачений і потерпілий примирилися, а провадження у справах були закриті. В інших двох випадках кінцевого примирення досягти не вдалося – обвинувачений і потерпілий не могли знайти порозуміння між собою. Але все одно добре, що така зустріч між ними відбулася і кожен зміг проговорити свої проблеми. На етапі судового розгляду це теж сприяло примиренню”

Дітям-порушникам у програмі з відновного правосуддя могли запропонувати виконувати суспільно корисну роботу. Наприклад, пофарбувати паркан чи доглядати за літніми людьми. Також юристи зверталися до комунальних установ з проханням влаштувати підлітків з малозабезпечених родин у гуртки.

Такий підхід є правильним. Ба більше – він міг би працювати на випередження правопорушень.

Треба завантажити якоюсь корисною діяльністю дитину з 8 до 12 років: щоб вона займалася з викладачами, вчилася готувати їсти, прибирати. Тобто варто постійно ставити задачі. Тоді дитина реалізується. І в цій багатозадачності до 12 років обере одну чи дві, які будуть найцікавіші. Це врятує дитину від шкідливого впливу вулиці.

Особливості воєнного стану

Після введення воєнного стану будь-яке злочинне діяння, що має матеріальну складову – крадіжка, грабіж, розбій, стали вважати важкими злочинами. А тому неповнолітні, які їх скоїли, вже не можуть брати участь у програмі з відновного правосуддя.

Це негативно. Але досить часто самі суди, беручи до уваги вік, те, що порушення закону вперше, розкаяння, самостійно приймають рішення про звільнення підлітка від кримінальної відповідальності. Просто у таких випадках нема роботи медіатора і психолога

Навіть за таких умов у судах до неповнолітніх застосовують положення статті 69 Кримінального кодексу України і призначають найменшу міру покарання. Зазвичай з іспитовим строком. Окрім того, навіть під час воєнного стану під програму відновного правосуддя можуть потрапити випадки нанесення легких тілесних ушкоджень.

На думку фахівців, медіація – перспективний напрямок, який і поза межами відновного правосуддя матиме потужний розвиток у післявоєнний час. Адже людям легше і дешевше розібратися в досудовому порядку.