КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

01001 м. Київ, Хрещатик, 6, тел.: 278-21-62, E-mail: donm@kyiv-oblosvita.gov.ua Web: www.kyіv-oblosvita.gov.ua

Про організацію роботи

На виконання листа Міністерства освіти і науки України від 22 вересня 2015 року № 1/9-448 «Щодо заходів з відзначення 25-ї річниці Революції на граніті» департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації надсилає для використання у роботі матеріали щодо проведення у закладах освіти Київщини заходів, присвячених 25-ій річниці Революції на граніті, що додаються.

Рекомендуємо долучитися до акції шляхом проведення у жовтні у навчальних закладах виховних годин, лекцій, круглих столів та інших заходів за участю учнівської та студентської молоді.

Інформацію про проведені заходи просимо розміщувати на сайтах навчальних закладів, місцевих органів управління освітою та направляти на сайт департаменту освіти і науки.

В. о. директора департаменту (підпис) В. Б. Рогова

Щодо заходів з відзначення

25-ї річниці Революції на граніті

З метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму і мужності української молоді, яка у жовтні 1990 року стала на захист прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів Українського народу, а також на виконання Закону України “Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті” від 09.04.2015 року та Указу Президента України “Про заходи щодо поліпшення національно-патріотичного виховання дітей та молоді” від 12.06.2015 року № 334, у жовтні 2015 року доцільно провести в навчальних закладах України заходи, присвячені 25-ї річниці Революції на граніті.

Просимо заходи, що будуть проводитися в навчальних закладах, активно висвітлювати на web-сторінках навчальних закладів та органів управління освітою.

При цьому надсилаємо методичні рекомендації, розроблені Українським інститутом національної пам’яті.

Заступник Міністра Андрій Гевко

Євтушенко Р.І. 481 47 60

Український інститут національної пам’яті

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
до відзначення у загальноосвітніх навчальних закладах 25-ї річниці Революції на граніті

Вступ

Історична довідка

Мета проведення заходів у загальноосвітніх навчальних закладах

Рекомендації щодо форми, місця, методів і прийомів проведення

Орієнтовна тематика заходів

Активісти згадують

“Іти ще довго…” Пісні у виконанні та під авторством учасників Революції на граніті.

Корисні інтернет-посилання

Вступ

Сьогодні, коли Україна веде боротьбу за збереження власної незалежності, варто частіше згадувати ті події, які стали початком краху комуністичного режиму та відновлення незалежності у 1991 році.

З метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму і мужності української молоді, яка у жовтні 1990 року стала на захист прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів Українського народу, а також на виконання Закону України “Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті” від 09.04.2015 року та Указу Президента України “Про заходи щодо поліпшення національно-патріотичного виховання дітей та молоді” від 12.06.2015 року № 334, у жовтні 2015 року доцільно провести в загальноосвітніх закладах України заходи, присвячені 25-ї річниці Революції на граніті.

Враховуючи історичне значення Революції на граніті у справі здобуття Україною незалежності, варто більш детально говорити про події 2–17 жовтня 1990 року, коли більше 150 студентів-мітингувальників “кинули” власне життя і здоров’я на київський холодний граніт.

Історична довідка

Студентській революції 1990 року або Революції на граніті передували події, які сталися в Україні у 80-х роках.

Період перебудови в УРСР (1985–1991 роки) відзначився різкими змінами в усіх сферах суспільного життя. Відчутно поглиблювалась соціально-економічна криза. Крім того, цей процес призвів до початку глобальних змін у політичній системі.

Унаслідок політики демократизації і гласності постало багато громадських організацій, спілок і товариств, метою яких була боротьба за ліквідацію монополії впливу комуністичної ідеології на суспільне життя.

Ініціативний комітет зі створення Української студентської спілки (далі – УСС) розпочав діяльність у серпні 1989 року під час походу козацькими місцями, організованого студентами Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка.

Першою справжньою перевіркою організаційних можливостей щойно створених студентських організацій, зокрема УСС, стала акція студентського єднання у лютому 1990 року. Спершу запланована як страйк, вона надалі проводилася у різноманітних формах. Страйки, мітинги та пікети проводилися у вищих навчальних закладах Києва, Львова, Харкова, Чернівців, Дніпропетровська, Дніпродзержинська. Документи, зокрема відозви організаторів, свідчать, що студенти висували не лише економічні, а й політичні вимоги.

У березні 1990 року в Україні було проведено перші “альтернативні” вибори до Верховної Ради УРСР, за результатами яких сформовано прокомуністичну більшість – “групу 239” та демократичну опозицію – Народну Раду, що складалася з переважно з українських дисидентів.

16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР проголосила Декларацію про державний суверенітет України, чим розпочала новий етап боротьби українців за незалежну державу. Піком протистояння між комуністичним режимом і демократичною опозицією стала акція протесту та голодування студентської молоді у Києві на площі Жовтневої революції (нині – Майдан Незалежності), відома як Революція на граніті.

На початку 90-х років масові акції протесту проходили у багатьох республіках СРСР, проте в Україні особливістю Революції на граніті було те, що її рушійною силою були не політики, а студентська молодь.

Ідея проведення акції протесту та голодування зародилася влітку 1990 року в середовищі УСС в Києві. Замисел швидко підхопило Студентське братство Львова. Було обрано співголів акції, якими стали: Олесь Доній (голова УСС Києва), Маркіян Іващишин (голова Студентського братства Львова), Олег Барков (голова УСС Дніпродзержинська). Комендантом наметового містечка обрали студента IV курсу Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка Т.Корпала.

11 вересня Верховна Рада УРСР прийняла рішення про заборону проведення будь-яких мітингів у відстані одного кілометру біля будівлі парламенту, однак 2 жовтня акція протесту все одно розпочалася.

Зранку того дня кілька десятків активістів зібрались на площі Жовтневої революції і, розстеливши на граніті матраци та спальники, розпочали голодування. Трохи згодом з’явилися плакати із гаслами. Ввечері було розгорнуто наметове містечко, яке мало чітку організацію. Усі рішення приймались Координаційною Радою табору, основні питання вирішували 12 осіб. Були окремо намети для прес-групи (за зв’язки з громадськістю відповідали Сергій Бащук та Олег Кузан), а також медслужби (Олег Тягнибок та Тарас Семущак). Було організовано також охорону наметового містечка (керував Андрій Кліщ). Міліція так і не наважилась розігнати демонстрантів, а згодом Київська міська рада дала дозвіл на проведення масових акцій в центрі міста.

Наступного дня з голодуючими зустрілись представники Верховної Ради УРСР, працівники Міністерства вищої і середньої освіти, політики, зокрема – Ігор Юхновський – голова опозиції групи Народна Рада у парламенті. Студентами було проголошено основні вимоги:

1) відставка голови Ради Міністрів В. Масола;

2) проведення позачергових виборів Верховної Ради УРСР на багатопартійній основі до не пізніше весни 1991 року;

3) прийняття постанови про націоналізацію майна КПРС та ВЛКСМ в Україні;

4) відмова від підписання нового союзного договору;

5) повернення на територію республіки військовослужбовців, які проходять строкову службу за межами України, та забезпечення проходження військової служби на території республіки цьогорічного та наступних призовів.

У наступні дні до мітингувальників приєднувалася молодь з усіх куточків України. Всього голодувало близько 150 осіб, ще стільки ж допомагали. На захист студентів стали як прості кияни, які несли теплі речі й чай, так і багато українських діячів. Так, Олесь Гончар повністю підтримав вимоги студентів. У 1990 році серед учасників голодування були студенти, багато з яких у майбутньому стали відомими громадськими діячами, політиками, очільниками міністерств, відомств, керівниками творчих гуртків і колективів, журналістами, музикантами, художниками, успішними підприємцями тощо.

9 жовтня відбувся круглий стіл за участю представників Верховної Ради УРСР та делегації протестуючих, яку очолив Олесь Доній. Наступного дня Верховна Рада УРСР відмовилась включити до порядку денного обговорення вимог, які висували студенти.

Вирішальні події відбулись протягом 12–17 жовтня. Більшість вишів Києва підтримали вимоги демонстрантів. Маніфестації пройшли у Львові та Луганську. Заклики до загальнонаціонального страйку були озвучені по телеканалу УТ–1.

Вже 17 жовтня 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла Постанову “Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990 року” – вимоги студентів було виконано. 23 жовтня 1990 року Верховна Рада України проголосувала за відставку В.Масола.

Революція на граніті 2–17 жовтня 1990 року – перший успішний ненасильницький політичний протест проти чинної комуністичної влади в УРСР, поштовх до демократизації українського суспільства.

Акції громадянської непокори, які охопили Україну в жовтні 1990 року, заклали традиції проведення демократичних акцій протесту, подальшим виразником яких стала Помаранчева революція та Революція Гідності.

Революція на граніті стала переломним моментом в утвердженні незалежності України, а молоде покоління вже на початку 90-х років засвідчило своє бажання і відстояло право жити у вільній демократичній державі. Юнацький ентузіазм, помножений на чітку та продуману організацію акцій, дав змогу проявити неабиякий політичний потенціал українського молодіжного руху, який змусив рахуватися з собою і тодішніх компартійних можновладців, і досвідчених діячів опозиції.

Мета проведення заходів, присвячених 25-й річниці Революції на граніті:

– пізнавальна: висвітлення для широкого учнівського загалу причин та особливостей перебігу революції; наголосити на внеску української молоді, яка у жовтні 1990 року стала на захист прав, свобод і національних інтересів Українського народу, у здобуття незалежності України;

– практична: сформувати й розвинути предметні, загальні та спеціально-історичні вміння; навички самоорганізації, критичного мислення;

– виховна: сприяти формуванню громадянських почуттів, свідомої, соціально активної молоді; збереженню пам’яті про борців за незалежність України, консолідації учнів навколо ідеї захисту України.

Рекомендації щодо форми, методів і прийомів проведення

Заходи, присвячені Революції на граніті, рекомендуємо проводити в загальноосвітніх навчальних закладах з 2 до 17 жовтня, що пов’язано із періодом тривалості цієї події. Методичні рекомендації можуть бути використані до вивчення теми “Розпад Радянського Союзу й проголошення незалежності України (1985–1991 рр.)”.

Обираючи місце, форми, методи та прийоми проведення заходів, педагогам слід враховувати вікові особливості учнів, забезпечення класу (школи) технічними засобами навчання. Заходи, присвячені 25-й річниці Революції на граніті, можуть бути проведені на рівні навчального закладу, кількох паралельних класів та / або на рівні класу.

Процес підготовки й організації відзначення 25-ї річниці Революції має ґрунтуватися на принципах і засадахтворчої самореалізації учнів; врахування вікових і психологічних особливостей учнів; актуальності теми та змісту заходу; залучення до роботи всіх учнів класу; відповідності прийомів навчання формі заходу; застосування різних джерел знань і відповідного обладнання; креативності та новаторства; інтегрованості, інтерактивності й емоційності. Ця роботамає проводитися комплексно, спільними зусиллями освітніх закладів, громадських, благодійних організацій та об’єднань, сім’ї, органів державного управління, музеїв, бібліотек тощо. Заходи можуть бути відкритими для паралельних класів, учнів певної вікової категорії, батьківської спільноти тощо, проведені в урочистій атмосфері із залученням української символіки (святково прибране приміщення й учасники).

Рекомендовані форми і методи проведення заходів:

Для учнів основної школи:1) година спілкування або демократичний діалог, реалізація проекту “Заради незалежності!”; 2) літературна майстерня / салон (у рамках інтегрованого уроку); 3) конкурс інсценізації; 4) відеоурок з подальшим обговоренням; 5) комбінований урок (використання різного обладнання, презентації, відео-, аудіоматеріалів, свідчень учасників Революції (див. додаток 1) з подальшим обговоренням тощо); 6) конкурсно-ігровий урок; 7) ситуативно-рольові ігри; 8) диспути і дискусії; 9) уявна подорож / екскурсія.

Для учнів старшої школи: 1) усний журнал; 2) соціально-проектна діяльність; 3) урок самоврядування; 4) інтелектуальний атракціон; 5) методи відкритої трибуни; 6) створення ситуації вибору та аналізу конфлікту; 7) прес-конференція; 8) телеміст; 9) флеш-моб на підтримку суспільного руху; 10) урок-інтерв’ю; 11) урок презентація; 12) фестиваль “Вільний музичний простір” або “Територія музики” (див. додаток 2); 13) круглий стіл/семінар.

Але слід зазначити, що форми і методи, які рекомендовані для використання в основній школі, можуть застосовуватися і серед учнів старшої школи на розсуд учителя й організаторів.

Орієнтовна тематика заходів.

Під час підготовки матеріалу та вибору форми заходів, присвячених 25-й річниці Революції на граніті, рекомендуємо приділити особливу увагу таким питанням: причини та ідеологічні підвалини Революції на граніті; основні події, які відбулися протягом 2–17 жовтня 1990 року в Києві; суспільна реакція в регіонах України на національне піднесення студентської молоді; внесок активістів-мітингувальників у здобуття Україною незалежності у 1991 році.

У зв’язку з цим пропонуємо орієнтовну тематику для заходів:

· “Борітеся й поборете – вам Бог помагає…”.

· “Будьте реалістами – вимагайте неможливого”.

· “Український патріотизм проти комуністичної системи”.

· “Революція на граніті. Перший майдан”.

· “Революція на граніті – Свято Воскресаючого Духу”.

· “Акції протесту 90-го. Мета і методи боротьби”.

· “Молодь у боротьбі за відновлення української державності: Революція на граніті. Помаранчева революція. Революція Гідності”.