Корекційна спрямованість індивідуального навчання

Корекційно-виховна робота – це система педагогічних прийомів, направлених на подолання чи послаблення негативних дій чи причин, наявність яких обумовлена певним захворюванням.

Кожен урок індивідуального навчання (вдома) повинен нести корекційну складову, яка спрямована на:

- Сенсорне виховання – стимуляцію орієнтувальної активності, уваги до предметів, явищ, розвиток органів почуттів.

- Ознайомлення з довкіллям.

- Розвиток сприйняття, пам'яті, уваги.

- Розвиток мислення.

- Розвиток мовлення.

- Збагачення словника.

- Формування предметної діяльності.

- Корекцію індивідуальних прогалин в знаннях.

- Формування особистісних якостей дитини.

Починається урок з психологічної підготовки (3-4 хвилини), під час якої дитині можуть бути запропоновані ігри на розвиток уваги, логічного мислення, дихання, тощо. Після цього починається перевірка домашнього завдання, подача нового матеріалу, закріплення матеріалу. Після 15-20 хвилин уроку проводиться фізкультхвилинка. Для дітей 1-2 класів та дітей з вадами мови під час уроку читання фізхвилинка може бути замінена артикуляційною гімнастикою. На уроках письма – пальчиковою гімнастикою. Фізхвилинка для дітей з ДЦП триває 5 хвилин. (Вправи для фізкультхвилинки дітям з ДЦП бажано підібрати з інструктором ЛФК). Тривалість уроку в підготовчому класі 30 хвилин, в 1 та 2 класах – 35 хвилин, в 3-9 (12) класах по 40 хвилин.

У дітей з порушенням психологічного розвитку, а ще в більшій мірі у дітей з легкою розумовою відсталістю, відзначається несформованість всіх операцій мовленнєвої діяльності: слабкість мотивації, програмування мови, контроль за мовленням. Порушення мовленнєвого розвитку носять системний характер, вони різноманітні, стійкі, важко піддаються корекції. У дітей з розумовою відсталістю зустрічаються всі форми розладів мовлення, такі ж, як і у звичайних дітей (дислалія, ринолалія, дизартрія, алалія, афазія, заїкування, дислексія, дисграфія та ін). Порушені всі компоненти мови: фонетико-фонематична сторона, лексико-граматична. Для дітей з легкою розумовою відсталістю характерно те, що активний і пасивний словник майже не відрізняються. У дітей з ППР (ЗПР) пасивний словник значно більший за активний. У дітей як з ЛРВ, так і з ППР відмічається порушення як усного, так і писемного мовлення. Порушення звуковимови базується на недостатньому рівні розвитку артикуляційної моторики. Таким чином, відзначається тісний взаємозв'язок в розвитку мови та мислення.

Дитина з будь-якою формою порушення мовленнєвої діяльності спочатку повинна оволодіти рідною мовою, як засобом спілкування, а вже потім – як засобом мислення.

Враховуючи ці особливості мовлення, кожне індивідуальне заняття повинно мати корекційну направленість по його розвитку. Так, в початкових класах на уроках читання рекомендується проводити артикуляційну гімнастику наряду з вправами по розвитку загальної та дрібної моторики.

На кожному уроці проводиться робота по уточненню та збагаченню словника: пояснити значення прочитаного слова, знайти відповідне зображення до цього слова на картинці, співвіднести прочитане слово з оточуючими предметами, скласти речення, тощо.

Фонетико-фонематичні недоліки можуть призвести до замін звуків та букв при читанні та письмі, тому необхідна тривала робота по розвитку фонематичного сприймання та формуванню звукового аналізу. Формування звукового аналізу проводиться з опорою на наочність: графічні схеми слова, речення, з використанням фішок, схем. Спочатку виділяємо звук зі слова, знаходимо його місце, а вже потім – визначаємо послідовність звуків у слові.

На протязі всього періоду навчання вдома дітей з розумовою відсталістю (в меншій мірі – дітей з ППР), проводиться робота по уточненню граматичної сторони мовлення та розвитку зв'язного мовлення. Перевірка розуміння прочитаного повинна починатися

Основні напрямки корекційної роботи з дітьми, які мають вади слуху


Особливу увагу необхідно звернути на слухопротезування дітей з порушеннями слуху. Дітей, що навчаються вдома, або відвідують загальноосвітні заклади, важливо протезувати бінауральне (двома слуховими апаратами). Це необхідно для того, щоб дитина мала можливість локалізувати звук в просторі, тобто визначити звідки він іде: справа, зліва, попереду і т.п. Це допоможе їй не тільки швидше знаходити того, хто говорить на заняттях і дивитись на нього (що сприяє кращому розумінню мови), але і значно впевненіше почувати себе на вулиці, в магазині, в іншому просторі, наповненому звуками.

Вправи та завдання для запобігання і виправлення специфічних мовленнєвих помилок, притаманних дітям зі зниженим слухом:

Удосконалення сприймання і розуміння мовлення

1. Розрізнення значень слів, схожих за звуко-буквеним складом.

2. Прогнозування кінцевої частини слів, кінцівки речення, частини та цілого тексту.

3. Письмо указкою.

4. Підбір малюнків до частини тексту.

5. Відтворення логічної послідовності викладання тексту за допомогою малюнків.

6. Усне відтворення подій, описаних у тексті, розповіді вчителя.

7. Виявлення звука (є звук чи його немає).

8. Визначення джерела звучання.

9. Визначення напрямку звучання.

10. Розрізнення звуків (чи однакові звуки, чи ні).

11. Визначення якості звучання (одинарний чи переривчастий звук сприймається).

12. Визначення висоти звуку (високий чи низький).

13. Визначення тривалості звучання (довгий чи короткий звук).

14. Визначення сили звучання (гучний звук чи тихий).

15. Упізнавання немовних звуків – звуків довкілля, звучання музичних інструментів, іграшок тощо.

16. Впізнавання на слух фонем, складів, фраз.

Засвоєння звуко-буквеного складу слів

1. Дописування слів за початком (одного або декількох варіантів слів з однаковим початком).

2. Спостереження за мовленням вчителя.

3. Знаходження букв із розрізної азбуки для позначення того чи іншого звука.

4. Складання слів із букв:

- заданої структури;

- із заданими буквами;

- із заданою кількістю голосних.

5. Дописування пропущених букв у словах.

6. Утворення нових слів із букв даного слова.

7. Називання малюнків на заданий звук.

8. Змагання на запам'ятовування слів і правильне їх відтворення.

9. Складання слів за схемами, в яких позначена кількість складів у слові та місце наголосу.

10. Виправлення наголосу у словах.

Уточнення лексичних значень слів

1. Розрізнення значень слів, які означають назви предметів.

2. Розрізнення значень слів, які означають поняття, схожі за функціональними ознаками.

3. Розрізнення значень слів за належністю до спільної ситуації.

4. Розрізнення назв частин і цілого.

5. Групування слів за формальними та смисловими ознаками.

6. Постановка питань до кожного слова у словосполученнях і реченнях.

7. Підбір слів до запитань.

8. Вгадування предметів за їх описом.

9. Доповнення незакінчених речень за допомогою малюнків.
10. Виправлення помилок при підбиранні слів у реченнях і словосполученнях.

Вимоги до синтаксичної побудови та граматичного оформлення словосполучень та речень

1. Виписування з тексту сполучень “дієслово + іменник”.

2. Придумування словосполучень із заданим іменником.

3. Знаходження у реченні дієслова при іменнику.

4. Придумування з заданими дієсловами нових словосполучень.

5. Складання словосполучень і речень за схемами.

6. Складання схем речень.

Кiлькiсть переглядiв: 671

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.

/Files/images/ato/YngsNCPRz0A.jpg

/Files/images/metodkabnet/razdelitel_33.gif

Директор школи Корнієнко Олександр Григорович 5-71-62
 Заступник директора з виховної роботи Симоненко Лариси Борисівни 5-23-66  Соціальний педагог школи Берлюти Оксани Вікторівни 5-23-66  Психолог школи 5-23-66
 Кримінальна міліція у справах неповнолітніх тел. 5-29-86  Районний відділ освіти тел. 5-70-76  Служба у справах неповнолітніх тел. 5-58-76  Соціальна служба у справах сім’ї, молоді та спорту тел. 5-44-40  Відділ у справах сім’ї, молоді та спорту тел. 5-13-06  Управління праці та соціального захисту населення. Відділ звернення громадян та соціальних виплат дітей та молоді тел. 5-26-38  Відділ з призначення допомоги тел. 5-60-39
Гаряча лінія
 Всеукраїнська дитяча лінія тел. 0-800-500-21-81 ( безкоштовно, анонімно )  Кабінет « ДОВІРИ » тел. 5-44-40 ( анонімно )  Комітет сприяння захисту прав дитини м. Київ, тел. 295-26-96  Всеукраїнський комітет захисту прав людини м. Київ, пров. Шевченка 13/21-в. к.8,тел. 228-87-83  Міжнародний Гуманітарний Центр „Розрада”, тел 234-83-68  Національна «гаряча лінія» з питань насильства та захисту прав дітей: тел. 0-800-500- 33 -50  Телефон довіри з питань допомоги жертвам насилля у сім’ї : тел. 044– 451- 5- 451  Урядова телефонна «гаряча лінія»: 0-800-507-309

Дата останньої зміни 25 Березня 2024

Цей сайт безкоштовний!